1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>

Інформація для методистів

Рада директорів ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації Одеської області

Одеський технічний коледж

Одеської національної академії харчових технологій

Модель підготовки молодших спеціалістів та система формування професійних компетенцій випускника ВНЗ І-ІІ р.а.

в сучасних умовах

м. Одеса – 2012р.

Модель підготовки

молодших спеціалістів та система формування професійних компетенцій випускника ВНЗ І-ІІ р.а. в сучасних умовах

Молодший спеціаліст – його місце в освітянській галузі, суспільстві, виробничій сфері, міжнародне визнання – актуальне питання протягом останніх років, яке викликало протиріччя залежно від економічних, соціальних, виробничих і на жаль від політичних вимог.

У цей період виробнича сфера, бізнес особливо не переймалися підготовкою фахівців і їх якістю.

Навчальний заклад в таких умовах докладав усіх зусиль самостійно вирішувати проблему життєдіяльності, якості підготовки фахівця, надання йому певних знань та навичок.

За останні роки відбулися суттєві зміни в підході до діяльності ВНЗ І-ІІ р.а., які чітко поставили перед нами завдання, не просто готовити фахівців, а фахівців, які потрібні сучасним виробникам, які підготовлені якісно з певною компетентністю.

Тому роз’єднати підготовку молодшого спеціаліста з реформою вищої освіти з Національною рамкою кваліфікації, з вимогами сучасного виробництва в нинішній час просто неможливо.

А якщо врахувати Наказ МОНМС України №447 від 10.04.2012 р. «Про затвердження заходів щодо виконання Національного плану дій на 2012 рік, щодо впровадження програми економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» (напрям. Реформа освіти та розвиток науково-технічної сфери), то задача наших навчальних закладів в якісній підготовці спеціалістів стає не просто актуальною але і обов’язковою.

Рада директорів та базовий навчальний заклад Одеської області розглядає Одеський технічний коледж ОНАХТ, на даному етапі діяльності питання «Моделі підготовки молодших спеціалістів та системи формування професійних компетенцій випускника ВНЗ І-ІІ р.а. в сучасних умовах», про що я хочу Вам доповісти.

Ми вважаємо, що модель підготовки фахівця дозволяє оцінити ступінь відповідальності існуючої системи підготовки кадрів вимогам до складу і рівню компетенції випускника, а також прогнозувати зміни в майбутній професійній його діяльності. Таким чином при моделюванні процесу підготовки молодших спеціалістів повинна здійснюватись проекція вимог сучасного виробництва до компетенції. Системоутворюючим фактором повного відображення в моделі інноваційно-орієнтованої підготовки, є мета, що задається через набір компетенцій необхідних для успішної інноваційної діяльності молодших спеціалістів.

Для того, щоб запропонувати модель підготовки молодшого спеціаліста та систему формування компетентності випускника розглянемо дві важливі складові у підготовці спеціалістів, а саме:

Складова частина підготовки молодшого спеціаліста: (схема №1)

-     загальноосвітня підготовка;

-     професійна підготовка;

-     здобуття робітничої професії;

-     розвиток творчої, технічної та художньої здібностей;

-     підготовка до життя в суспільстві (культура, етика, культура);

-     підготовка до підприємницької діяльності, до роботи в сучасних умовах ( економіка, менеджмент, право тощо);

-     підготовка до розв’язування виробничих та інших завдань;

-     загальна та конкретна компетентність.

Фактори, які впливають на якісну підготовку молодого спеціаліста: (схема №2)

-     якісний відбір абітурієнта, профорієнтація, загальноосвітня підготовка;

-     матеріально-навчальна база;

-     інформаційне забезпечення;

-     навчально-методичне забезпечення;

-     педагогічні кадри;

-     база практики (учбова, виробнича);

-     участь роботодавця в підготовці спеціалістів;

-     мотивація до знань, особистого розвитку, до роботи.

Фактори, які визначають якість підготовки: (схема №2)

-     педагог – 30%;

-     інформаційне забезпечення – 25%;

-     мотивація та готовність студента до навчання – 15%;

-     практика – 15%

-     матеріально-технічна база, обладнання тощо – 15%

Виходячи з зазначених вимог та факторів, для якісної підготовки сучасного фахівця можливо використати наступну модель підготовки молодшого спеціаліста: (схема №3)

І етап – корекція попереднього освітнього рівня, формування таких рис майбутнього спеціаліста, як: порядність, патріотизм, поваги до традицій та старших тощо, тобто – розвивати здатність майбутнього випускника до майбутньої роботи, навчання, життя через відповідні заходи адаптації.

ІІ етап – навчально-методичний та виховний процес зорієнтований на формування базових знань для засвоєння інженерної освіти, фундаментальних дисциплін, екологічних та суспільних дисциплін на всебічний розвиток особистості.

ІІІ етап – вивчення дисциплін, які містять аналіз, синтез, інженерні розрахунки, практичну обізнаність, технічні та технологічні системи, здатність студента розв’язувати інженерні, економічні проблеми тощо.

IV етап – підвищення рівня мотивацій до пізнання, одержання певних навичок через КП, ДП, самостійну та дослідницьку роботу.

V етап – ефективна державна атестація.

Комплексний підхід до моделювання підготовки спеціалістів представляє собою визначення моделей діяльності і особистості випускника, які впливають на модель підготовки спеціаліста (схема №4).

В свою чергу підготовка моделі діяльності та підготовки фахівця (спеціаліста) характеризується слідуючими характеристиками: мета моделювання та об’єкт моделювання (схема№5).

Реалізація даної моделі підготовки молодого спеціаліста базується:

-     на розробці сучасного стандарту підготовки молодшого спеціаліста з урахування даної моделі;

-     забезпеченням повного пакету методичних освітніх документів (учбові плани, програми);

-     на системі оцінювання результатів навчання;

-     на системі формування професійної компетенції випускника в сучасних умовах.

При цьому необхідно врахувати фактори, які підвищують ефективність підготовки молодшого спеціаліста.

При цьому необхідно враховувати фактори, які підвищують ефективність підготовки молодого спеціаліста (схема№7).

Система формування компетенції.

Система спрямована в першу чергу на формування усвідомленого керуючого впливу на професійні та професійно-орієнтовані дисципліни, які в результаті їх засвоєння на достатньо якісному рівні і формують у випускника необхідні інтегральні характеристики фахівця здатного до вирішення типових професійних завдань та самостійної роботи на виробництві в якості спеціаліста.

Узагальнена структура системи формування професійної компетентності слідуюча: (схема №8)

-     робоча група спеціальності на основі стандарту та пропозицій виробництва розробляє перелік професійних компетенцій випускника спеціальності;

-     визначаються навчальні дисципліни та види занять, де випускник одержує знання;

-     формується зміст та узагальнення практичного навчання;

-     визначається спосіб державної атестації випускника;

-     складається карта професійної компетентності випускника.

У відповідності з особливостями організації виробничої, професіональної діяльності, у компетенції випускника можно виділяти основні пріоритети:

-     готовність до пошуку і систематизації необхідної для складання планів організації інноваційної діяльності;

-     готовність до проведення маркетингових досліджень і підготовки випуску конкурентно-спроможної продукції;

-     здатність до відбору співробітників та технологій для виконання інноваційних проектів;

-     здатність до оцінки ризиків при впровадженні нових технологій;

-     здатність до організації підвищення своєї кваліфікації.

Порядок впровадження системи формування професійних конпетенцій в навчальний процес ВНЗ

  1. Створення робочої групи по спеціальностям.
  1. Приведення змісту та форм навчального процесу в межах кожної  з дисциплін до узагальнених вимог.
  1. Удосконалення матеріальної бази.
  1. Методичне забезпечення, яке дозволяє в ході виконання практичних, лабораторних та самостійних робіт як найширше використовувати реальне обладнання, технічну документацію тощо.
  1. Впровадження в навчальний процес ефективного контролю знань, навичок тощо (тестовий, модульний, 12 бальний та інший, але обов’язково  єдиний).
  1. Ефективна форма державної атестації: дипломний проект (робота) плюс фаховий комплексний іспит зі спеціальності.

Заплановані заходи повинні забезпечити, відповідно до рамки кваліфікації  5-рівень НРК: (схема №9)

Компетенція, достатня для самостійного планування і виконання складних завдань у комплексній спеціалізованій сфері професійної діяльності. Здатність переносити та розширювати свої компетенції до суміжної розширеної чи нової професійної діяльності відповідного спрямування у межах цього рівня НРК, показувати уміння та готовність до оцінювання результатів праці.

Сьогоднішній стан організації навчального процесу в загальному вигляді майже не змінився, виходячи з того типового стану, який був прийнятий в роботі технікумів, навіть без детального аналізу видно, що більшість змін привнесених у організацію навчального процесу в останні роки мають поверхневий характер, тобто міняємо окремі позиції, окремі методи, а системного підходу, який би дав змогу готувати якісного випускника знайти не можливо.

Тому вважаємо, що пріоритетами розвитку підготовки молодших спеціалістів, виходячи з тих законодавчих та нормативних актів, які ми маємо (Закон про вищу освіту, Національна рамка кваліфікації, заходи МОНМС) повинні бути:

  1. Інноваційна сучасна модель випускника  (рамка кваліфікації).
  1. Організаційно-економічний розвиток (правова та методична база, економічне спрямування).
  1. Сучасний механізм управління діяльності навчального закладу (менеджмент, штати тощо).

Завдання не прості, але необхідні, так як тільки вирішення їх дає можливість навчальному закладу функціонувати, працювати і розвиватись далі, враховуючи сучасні вимоги до підготовки фахівця (спеціаліста).

1metod

2metod3metod4metod5metod6metod7metod8metod9metod


Закачати доповiдь
Корисні посилання

osvita.od.ua

osvvstup

mon.gov.ua

banr1

osvitaodessa

rectors.odessa.ua

spylka.com.ua